Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

У статті досліджено сутність мультимодальної грамотності як базового чинника формування читацької компетентності учнів початкової школи. Актуальність дослідження зумовлена поширенням мультимодальних текстів у навчальному процесі та потребою оновлення методичних підходів до навчання української мови в початковій школі відповідно до вимог компетентнісної освіти. Метою статті є визначення ролі мультимодальної грамотності у структурі читацької компетентності учнів початкової школи і розроблення поетапної методики її цілеспрямованого формування на уроках української мови. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації наукових джерел. Поняття «мультимодальна грамотність» визначено як інтегровану здатність учнів сприймати, інтерпретувати, критично оцінювати й створювати тексти, що поєднують різні семіотичні модальності (вербальну, візуальну, аудіальну, просторову, цифрову), забезпечуючи цілісне розуміння змісту та ефективну комунікацію. Доведено, що мультимодальна грамотність є структурним компонентом читацької компетентності та забезпечує її розвиток у когнітивному, операційно-діяльнісному й рефлексивному вимірах. Обґрунтовано структуру мультимодальної грамотності, яка охоплює перцептивно-аналітичний, інтерпретаційно- інтегративний, продуктивно-творчий та критично-рефлексивний компоненти. Запропоновано поетапну методику її формування на уроках української мови, визначено критерії та рівні сформованості. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання запропонованої методики в освітньому процесі початкової школи та під час підготовки майбутніх учителів

This paper presents a simplified spectral method for analyzing building and structural frames subjected to shock wave loading. The proposed approach replaces the direct integration of motion equations with a spectral analysis method that reduces multi-degree-of-freedom systems to an equivalent single-degree-of-freedom model using dynamic and effective mass coefficients. Modal response is evaluated using standard combination techniques, with particular emphasis on the SRSS method. The methodology is implemented in conventional structural analysis software and validated through numerical examples. Comparison with the direct integration method demonstrates that the proposed spectral approach provides satisfactory accuracy while significantly reducing computational effort, making it suitable for practical engineering analysis of structures subjected to shock wave loading.

The article is devoted to the theoretical understanding of information technologies as a tool for social support of veterans in the context of the digital transformation of society. The relevance of the study is due the growing number of veterans and the increasing complexity of their needs in the non-duty period, including psychological rehabilitation, social adaptation, professional reintegration, and the implementation of social guarantees. It is substantiated that traditional offline models of social work do not always ensure sufficient efficiency, accessibility, and personalization of assistance, which actualizes the introduction of digital solutions. A classification of digital tools according to their functional purpose is carried out, including electronic registries, telemedicine and online psychological platforms, mobile applications for social case management, digital employment services, and online peer-support communities. The main advantages of digitalization in veterans’ social support are identified: territorial accessibility of services, prompt response to requests, personalization of assistance, reduction of stigmatization, and increased effectiveness of monitoring social programs. At the same time, the risks associated with the digital divide, cybersecurity threats, possible personal data breaches, algorithmic bias, and the danger of excessive automation in social work are analyzed. A conceptual model for integrating digital tools is proposed, covering institutional, professional, individual, and community levels, ensuring the formation of a comprehensive digital ecosystem of veterans’ support. The necessity of a comprehensive implementation of information technologies is emphasized, taking into account ethical standards, the development of digital competence among users, and the proper protection of personal data. Prospects for further research are related to the empirical evaluation of the effectiveness of digital solutions and the study of their impact on the long-term social integration of veterans.

The Olympiad movement varies in content and implementation methods. This activity allows educational institutions to identify talented youth while they are still in school. For the students themselves, it provides an awareness of their abilities, readiness to work under stressful conditions, and opportunities to demonstrate their potential. At the same time, it is increasingly challenging for teachers to identify and motivate such students. Teachers need to understand the specific features of working with students with high intellectual potential. They must also be able to create conditions that foster students’ self-organization and self-discipline. The aim of this study is to identify the methodological features of preparing future computer science teachers to create conditions for fostering self-organization and self-development in senior school students. The research focused on developing future teachers’ abilities to identify high-potential students, work effectively both individually and with small groups, and create conditions that support student motivation. The study was conducted across three universities, and the results were statistically analyzed. The findings provide a basis for updating methods of developing methodological competence in future computer science teachers, particularly in engaging students in collaboration, interaction within groups, and fostering their skills and readiness to demonstrate initiative and responsibility in social context.

Актуальність дослідження зумовлена потребою модернізації управління закладами загальної середньої освіти в умовах війни та економічної нестабільності. У статті розглянуто особливості діяльності керівника в ситуаціях підвищеної небезпеки, що потребують адаптації управлінських функцій, впровадження гнучких форм організації освітнього процесу та забезпечення безпечного середовища. Мета статті – дослідити потреби загальної середньої освіти України в умовах економічної нестабільності, спричиненої бойовими діями. Проаналізовано ключові напрями управління в період воєнного стану: планування дій у надзвичайних ситуаціях, підтримка психологічного благополуччя учасників освітнього процесу, кадрова політика та взаємодія з партнерами. Обґрунтовано необхідність підвищення управлінської культури як умови створення комфортного, недискримінаційного освітнього простору та важливого чинника повоєнного відновлення системи освіти.