Volodymyr Dahl East Ukrainian National University (SNU) (Ukrainian: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля) is one of the leading establishments of higher education in Ukraine. It was founded in 1920, and in 1991 it was named after Vladimir Dal. It was the first higher educational establishment in which specialists in machine-building were trained. During World War II the institute was evacuated to Omsk (Russia). There it became the basis for the foundation of Omsk State Technical University.Besides branches in Luhansk the university has branches in other Ukrainian cities (Sievierodonetsk, Rubizhne, Krasnodon, Antratsyt, Livadiya, Feodosiya, Yevpatoriya, Skadovsk).Nowadays the university has level IV accreditation, with 24 faculties and nearly 1,083 professors, 742 of them PhD's. The university owns 55 buildings in east and south (Crimea) UkraineUniversity has about 34,000 Ukrainian (and about 260 foreign) students and offers 124 majors. It used to be the largest machine-building institute in the former USSR.In 2001, the university was named after Vladimir Dal (who is called Volodymyr Dahl in Ukrainian).Since September 2014, two institutions claim to represent this university: one, that remains in Luhansk, and the other that says that university was evacuated from Luhansk to Sievierodonetsk due to the War in Donbass.
Мета статті полягає в обґрунтуванні вибору інструментів сучасного графічного та цифрового дизайну на основі комплексного порівняльного аналізу технічних, функціональних та експлуатаційно-практичних характеристик ринково домінантних програмних засобів (ПЗ) різної спеціалізації з визначенням їх виробничої придатності, рівня інтегрованості у професійні дизайн-процеси та доцільності використання для завдань растрової і векторної графіки, переддрукарської підготовки та макетування, UI- / UX-проєктування, 3D-моделювання, моушн-графіки та відеокомпозиції. Методи дослідження. Структурований методичний підхід дослідження охоплює структурно-функціональний аналіз, компаративістський підхід та контент-аналіз офіційної технічної документації ПЗ. У статті здійснено систематизацію ПЗ за класифікаційними ознаками їх функціонального призначення, а також за критеріями підтримки професійних кольорових стандартів, наявності ШІ-функцій, хмарних сервісів і міжпрограмних інтеграцій. Для забезпечення об’єктивності порівнянь застосовано стандартизовані таблиці характеристик, структуровані на технічний і практичний блоки. На основі ключових параметрів запропоновано два інтегральні індекси: виробничої придатності – Production Index (PI) та інтегрованості – Connectedness Index (CI), які забезпечують можливість узагальненого міжкласового порівняння ПЗ. Наукова новизна полягає у формуванні структурованого методичного підходу до аналізу й обґрунтованого вибору інструментів графічного та цифрового дизайну, що поєднує технічні, функціональні й інтеграційні характеристики ПЗ в єдину систему порівняння. Запропоновано структуровані таблиці технічних і практичних параметрів, а також два інтегральні індекси – Production Index та Connectedness Index, які дають змогу здійснювати міжкласове порівняння інструментів різної спеціалізації. Такий підхід формує науково обґрунтовану основу для подальших досліджень у галузі цифрового дизайну й оцінювання професійних ПЗ. Висновки. У результаті дослідження сформовано універсальний інструментарій для обґрунтованого вибору ПЗ відповідно до специфіки професійних завдань графічного та цифрового дизайну. Запропонований структурований методичний підхід дає змогу дизайнерам удосконалити процес ухвалення рішень щодо вибору ПЗ для різних сфер графічного і цифрового дизайну. Результати дослідження можуть слугувати аналітичною основою для оновлення професійних стандартів, удосконалення дизайн-процесів у креативних індустріях та формування вимог до інструментів у виробничих середовищах. Отримані результати впроваджено в освітній процес підготовки здобувачів вищої освіти спеціальностей В2 «Дизайн. Графічний дизайн», В2 «Графічний дизайн і фешн індустрія».
The article briefly describes global problems related to the state of ecology and its future positive and negative changes. Based on the analysis of the fuel and energy complex, atmospheric pollution with compounds that cause the greenhouse effect and dangerous climate change on the planet, problems with the accumulation and storage of huge volumes of production and household waste, as well as military actions and their consequences, it is shown what can lead to a negative development of events and how to prevent it. Energy and environmental problems are closely related, since it is nearly impossible to produce, transport, or consume energy without significant environmental impact. The environmental problems directly related to energy production and consumption include air pollution, water pollution, thermal pollution, and solid waste disposal. The emission of air pollutants from fossil fuel combustion is the major cause of urban air pollution. Coal mining can also pollute water and earth Changes in groundwater flow produced by mining operations often bring otherwise unpolluted waters into contact with certain mineral materials which are leached from the soil and produce an acid mine drainage. Solid waste is also a by-product of some forms of energy usage. Coal mining requires the removal of large quantities of earth as well as coal. In general, environmental problems increase with energy use and this combined with the limited energy resource base is the crux of the energy crisis. An energy impact assessment should compare these costs with the benefits to be derived from energy use.
Formulation of the problem. The shortage of skilled labour and structural imbalances in the EU and Ukrainian labour markets increase the need for an effective policy for supplying industry with a workforce capable of adapting to digital, technological and “green” transitions. The aim of the research is to identify the features of EU policy on industrial workforce development and justify the possibilities of its adaptation to Ukraine’s post-war industrial recovery. The object of the research. EU policies for developing and employing a skilled workforce in industrial sectors. The methods of the research. System analysis, structural–functional analysis, content analysis of EU strategic documents, and synthesis of member state practices. The hypothesis of the research. The adaptation of EU mechanisms for skill development and industrial workforce support can compensate for Ukraine’s labour force losses and strengthen its industrial competitiveness during reconstruction. The statement of basic materials: The article analyses key EU documents shaping modern skills development, industrial modernisation and employment policy. It examines the European Skills Agenda, the Pact for Skills, the updated Industrial Strategy, and initiatives supporting youth, women, people with disabilities, migrants and older workers. The research shows that EU effectiveness stems from lifelong learning, state–business cooperation, transparent qualification recognition and inclusive employment models. The originality and practical significance of the research: The study provides the systemic assessment of how EU workforce instruments may be integrated into Ukraine’s industrial recovery policy. It outlines directions for reducing skills shortages, strengthening human capital and building resilient industrial ecosystems. Conclusions and perspectives of further research. EU approaches demonstrate significant potential for adaptation in Ukraine. Future research should address sectoral models of skills management.
У статті розкрито систему соціально-психологічного забезпечення ефективності процесу відновлення особистості та профілактики насильницької поведінки в кризові періоди життя. Проведено аналіз і узагальнення наукових підходів до проблеми вивчення соціально-психологічних основ розвитку реабілітаційного потенціалу особистості та з’ясовано стан її розробки. Розкрито провідні напрями досліджень реабілітаційного потенціалу особистості, які, здебільшого, мають прагматичний характер і полягають у розробці та впровадженні програм з його підтримки, усунення негативних наслідків процесу його розвитку. Констатовано, що програми розвитку реабілітаційного потенціалу особистості спрямовані на підвищення продуктивності її життєдіяльності через покращення фізичного і психічного стану, а зміцнення психологічного здоровʼя у напрямку розвитку реабілітаційного потенціалу особистості зводиться до розробки програм health management, stress management, що включають інформаційно-діагностичні та відновлювально-профілактичні модулі. Наголошується, що значне місце у програмах health management щодо розвитку реабілітаційного потенціалу займають переважно медичні аспекти відновлення психосоматичного стану. Зʼясовано, що соціально-психологічні вектори розвитку реабілітаційного потенціалу особистості лише частково розглядаються у програмах stress management і wellness. Зазначене обумовило необхідність розробки концептуальних соціально-психологічних засад вивчення реабілітаційного потенціалу особистості, що дозволить ефективно вирішувати питання, повʼязані з його розвитком. Запропоновано систему соціально-психологічного забезпечення ефективності процесу розвитку реабілітаційного потенціалу особистості і профілактики насильницької поведінки з визначенням методологічних і змістовно-процесуальних засад впровадження диференційованої соціально-психологічної програми розвитку реабілітаційного потенціалу на діагностичному, психокорекційному та реконструкційному її етапах у напрямку адаптивного інжинірингу та моніторингу психологічного здоровʼя. Дієвість запропонованої системи соціально-психологічного забезпечення ефективності процесу розвитку реабілітаційного потенціалу особистості і профілактики насильницької поведінки доведена підвищенням показників життєстійкості; психологічного благополуччя; актуалізацією адаптивних копінг-стратегій; відновленням комунікативного потенціалу; підвищенням нервово-психічної стійкості; самооцінки; виправленням когнітивних та емоційних дисфункцій; підвищенням осмисленості життя; покращенням міжособистісних стосунків та соціального функціонування в цілому. Ключові слова: особистість, відновлення, соціально-психологічна допомога, реабілітаційний потенціал, кризові періоди життя, насильницька поведінка, профілактика насильницької поведінки.